Перейти до основного вмісту

Proof of export when selling goods overseas

When a UK business sells goods overseas, to avoid charging UK VAT, the UK business must obtain and keep proof of export (also called ‘evidence of removal from the UK’).

HMRC recommend:

 “A combination of these documents must be used to provide clear evidence that a supply has taken place, and the goods have been removed from the UK:

  • the customer’s order (including customer’s name, VAT number and delivery address for the goods); 
  • inter-company correspondence; 
  • copy sales invoice (including a description of the goods, an invoice number and customer’s EC VAT number etc.); 
  • advice note; 
  • packing list; 
  • commercial transport document(s) from the carrier responsible for removing the goods from the UK, for example an International Consignment Note (CMR) fully completed by the consignor, the haulier and signed by receiving consignee; 
  • details of insurance or freight charges; 
  • bank statements as evidence of payment; 
  • receipted copy of the consignment note as evidence of receipt of goods abroad; 
  • and any other documents relevant to the removal of the goods in question which you would normally obtain in the course of your intra-EC business. 
Photocopy certificates of shipment or other transport documents are not normally acceptable as evidence of removal unless authenticated with an original stamp and dated by an authorised official of the issuing office.”
 A minimum amount of proof is not specified, but as the UK business would be liable to pay any VAT that should have been charged, it is in the business’s interest to obtain as much evidence as possible.
The evidence should be kept for 6 years.

Source:  http://www.brighton-accountants.com/blog/proof-of-export/

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Одні лише рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини були завершеними

Source: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100015237-odni-lishe-rakhunki-fakturi-ta-podatkovi-nakladni-ne-mozhut-pidtverditi-scho-pravovidnosini-buli-zavershenimi-1?fbclid=IwAR0BeijBICYA8U_ZDBMYBatiNk3NSLImeZGZ7P1OYFc6BLeceA2nLUdjIyY Судами попередніх інстанцій досліджені правовідносини, які за поясненнями позивача виникли на підставі усного договору про надання послуг, за змістом якого виконавець надавав послуги з організації просування відеороликів. При цьому письмового договору про надання таких послуг матеріали справи не містять, з урахуванням чого встановити дійсні наслідки реалізації за яким неможливо. Доказів, які б могли підтвердити дійсність вказаної господарської операції, не надано. Водночас долучені позивачем рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини між позивачем та його контрагентом були завершеними чи їх мета мала реальний економічний зміст. Виходячи навіть з того, що матеріали справи не містять жодних узгоджувальних документів пр

Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Japan

Source: https://www.nta.go.jp/english/taxes/consumption_tax/index.htm Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Basic Knowledge Guides and Brochures Notifications and Applications Cross-border supplies of electronic services

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада