Перейти до основного вмісту

Засновник виконує функції директора: чи потрібно сплачувати ЄСВ?

Підприємство тимчасово припинило роботу та не здійснює діяльності. Обов’язки керівника підприємства виконує засновник. Чи можна в такому випадку не нараховувати заробітну плати та відповідно ЄСВ?
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
У свою чергу, ст. 65 ГКУ визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. 
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Таким чином, податківці приходять до висновку, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, при цьому дохід або винагорода йому не виплачується, то база нарахування єдиного внеску відсутня.
Зважаючи на це, можна виділити основні умови, які повинні виконуватись для того, щоб можна було не сплачувати ЄСВ:
  • функції керівника виконує засновник підприємства (що повинно бути встановлено установчими документами);
  • дохід чи винагорода засновнику не нараховується.
Окрім цього, податківці зазначили, якщо юрособи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт щодо сум нарахованого ЄСВ за найманих працівників до органів доходів і зборів не подається.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Одні лише рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини були завершеними

Source: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100015237-odni-lishe-rakhunki-fakturi-ta-podatkovi-nakladni-ne-mozhut-pidtverditi-scho-pravovidnosini-buli-zavershenimi-1?fbclid=IwAR0BeijBICYA8U_ZDBMYBatiNk3NSLImeZGZ7P1OYFc6BLeceA2nLUdjIyY Судами попередніх інстанцій досліджені правовідносини, які за поясненнями позивача виникли на підставі усного договору про надання послуг, за змістом якого виконавець надавав послуги з організації просування відеороликів. При цьому письмового договору про надання таких послуг матеріали справи не містять, з урахуванням чого встановити дійсні наслідки реалізації за яким неможливо. Доказів, які б могли підтвердити дійсність вказаної господарської операції, не надано. Водночас долучені позивачем рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини між позивачем та його контрагентом були завершеними чи їх мета мала реальний економічний зміст. Виходячи навіть з того, що матеріали справи не містять жодних узгоджувальних документів пр

Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Japan

Source: https://www.nta.go.jp/english/taxes/consumption_tax/index.htm Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Basic Knowledge Guides and Brochures Notifications and Applications Cross-border supplies of electronic services

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада