Перейти до основного вмісту

БУХГАЛТЕРСЬКА ДОВІДКА: ФОРМА ТА ВИПАДКИ ОФОРМЛЕННЯ

Із цієї статті ви дізнаєтеся:
• у яких випадках доцільно складати бухгалтерську довідку;
• за якою формою складати цей документ.
Форма бухгалтерської довідки
Форму цього документа можна знайти в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356) та Методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 04.06.09 р. № 390 (далі – Методрекомендації № 390).
Проте в затверджених формах немає одного з обов’язкових реквізитів – назви підприємства, від імені якого вона складається. Тому бухгалтеру слід подбати, щоб довідку було складено з дотриманням усіх вимог до первинного документа відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Випадки застосування бухгалтерської довідки
1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення помилок в бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень (про методику виправлення помилок у фінзвітності за минулі роки див. у «Баланс-Агро», 2017, № 6, с. 11-13).
Приклад
У ФГ «Журавлик» у лютому 2017 року на підставі бухгалтерської довідки було донараховано амортизацію обладнання – термопринтера РРD-2563 за 2016 рік, тобто було виправлено помилку, допущену у фінансовій звітності за 2016 рік.
Щоб виправити таку помилку, потрібно скласти бухгалтерську довідку (див. зразок у кінці консультації).
2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, серед яких можна виділити такі:
• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки при вибутті раніше переоцінюваних об'єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9 «Запаси»);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.
У всіх наведених випадках методика та правила складання бухдовідки будуть однаковими. При цьому змістовне наповнення цього документа міститиме, зокрема, такі відомості:
• характеристики об'єкта (обсяг, вартість, строки користування/розрахунків тощо);
• метод розрахунків;
• алгоритм розрахунків;
• кореспонденція рахунків, якою відображається в бухобліку відповідна операція;
• підписи працівника, який склав бухдовідку, і головного бухгалтера, котрий її перевірив.
3. Для визнання витрат у періоді отримання доходу, для одержання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, у разі якщо на момент складання фінансової звітності від контрагента не отримано необхідних первинних документів(лист Мінфіну від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705).
4. Під час обліку розрахунків за ПДВ. Зокрема, відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу (далі – ПК) однією з підстав для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є бухгалтерська довідка, складена з дотриманням вимог п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
При цьому слід звернути увагу на два важливих моменти, які виділяють контролери в листі МГУ ДФС від 14.12.15 р. № 26974/10/28-10-06-11, а саме:
• бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПК, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік;
• у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
 

"Баланс-Агро" № 7, який виходить з друку 20.02.17 р.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада...

Cash book template: a useful tool for bookkeeping

The cash book is one of the most important accounting books for corporate bookkeeping. In the form of a simple document, often an Excel spreadsheet, the cash book is used to record a   company’s cash payments . After all, if the annual financial statements are due at the end of the fiscal year, the IRS doesn’t only want to see the transactions done via debit or credit, but also a list of all cash transactions. Keeping a cash book helps ensure that this list is complete. Corresponding templates are a great help. The advantage of a   digital cash book format using an Excel spreadsheet : It’s quick, clear, and the entered amounts are automatically offset against each other. In this way, digital cash book templates offer a direct overview of the financial situation of a company and spare the need for time-consuming calculations – where errors can easily creep in. A cash book template also has advantages for all self-employed individuals – regardless of whether you’re oblig...

BREXIT AND VAT

The EVD has direct and over-riding effect on all EU Member States but local legislation is required because the EVD allows for countries to pick and choose certain rules. As a result, the local VAT rules across the EU are not always consistent. Why is this important when thinking about Brexit? It’s important because once the UK leaves the EU it will theoretically (but this is not certain) no longer be bound by the EVD. This means that the UK could have free reign to amend its VAT rules as it sees fit. For example, it would no longer be prevented from applying a reduced VAT rate on supplies of women’s sanitary products which is currently precluded under the EVD. Also, the rates of VAT applied to physical and digital newspapers and books (zero-rated and standard-rated respectively) could be harmonised without having to get the agreement of all 27 other EU Member States.