Перейти до основного вмісту

БУХГАЛТЕРСЬКА ДОВІДКА: ФОРМА ТА ВИПАДКИ ОФОРМЛЕННЯ

Із цієї статті ви дізнаєтеся:
• у яких випадках доцільно складати бухгалтерську довідку;
• за якою формою складати цей документ.
Форма бухгалтерської довідки
Форму цього документа можна знайти в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356) та Методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 04.06.09 р. № 390 (далі – Методрекомендації № 390).
Проте в затверджених формах немає одного з обов’язкових реквізитів – назви підприємства, від імені якого вона складається. Тому бухгалтеру слід подбати, щоб довідку було складено з дотриманням усіх вимог до первинного документа відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Випадки застосування бухгалтерської довідки
1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення помилок в бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень (про методику виправлення помилок у фінзвітності за минулі роки див. у «Баланс-Агро», 2017, № 6, с. 11-13).
Приклад
У ФГ «Журавлик» у лютому 2017 року на підставі бухгалтерської довідки було донараховано амортизацію обладнання – термопринтера РРD-2563 за 2016 рік, тобто було виправлено помилку, допущену у фінансовій звітності за 2016 рік.
Щоб виправити таку помилку, потрібно скласти бухгалтерську довідку (див. зразок у кінці консультації).
2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, серед яких можна виділити такі:
• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки при вибутті раніше переоцінюваних об'єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9 «Запаси»);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.
У всіх наведених випадках методика та правила складання бухдовідки будуть однаковими. При цьому змістовне наповнення цього документа міститиме, зокрема, такі відомості:
• характеристики об'єкта (обсяг, вартість, строки користування/розрахунків тощо);
• метод розрахунків;
• алгоритм розрахунків;
• кореспонденція рахунків, якою відображається в бухобліку відповідна операція;
• підписи працівника, який склав бухдовідку, і головного бухгалтера, котрий її перевірив.
3. Для визнання витрат у періоді отримання доходу, для одержання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, у разі якщо на момент складання фінансової звітності від контрагента не отримано необхідних первинних документів(лист Мінфіну від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705).
4. Під час обліку розрахунків за ПДВ. Зокрема, відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу (далі – ПК) однією з підстав для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є бухгалтерська довідка, складена з дотриманням вимог п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
При цьому слід звернути увагу на два важливих моменти, які виділяють контролери в листі МГУ ДФС від 14.12.15 р. № 26974/10/28-10-06-11, а саме:
• бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПК, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік;
• у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
 

"Баланс-Агро" № 7, який виходить з друку 20.02.17 р.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Одні лише рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини були завершеними

Source: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100015237-odni-lishe-rakhunki-fakturi-ta-podatkovi-nakladni-ne-mozhut-pidtverditi-scho-pravovidnosini-buli-zavershenimi-1?fbclid=IwAR0BeijBICYA8U_ZDBMYBatiNk3NSLImeZGZ7P1OYFc6BLeceA2nLUdjIyY Судами попередніх інстанцій досліджені правовідносини, які за поясненнями позивача виникли на підставі усного договору про надання послуг, за змістом якого виконавець надавав послуги з організації просування відеороликів. При цьому письмового договору про надання таких послуг матеріали справи не містять, з урахуванням чого встановити дійсні наслідки реалізації за яким неможливо. Доказів, які б могли підтвердити дійсність вказаної господарської операції, не надано. Водночас долучені позивачем рахунки-фактури та податкові накладні не можуть підтвердити, що правовідносини між позивачем та його контрагентом були завершеними чи їх мета мала реальний економічний зміст. Виходячи навіть з того, що матеріали справи не містять жодних узгоджувальних документів пр

Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Japan

Source: https://www.nta.go.jp/english/taxes/consumption_tax/index.htm Information about Consumption Tax (Guides, Notifications etc.) Basic Knowledge Guides and Brochures Notifications and Applications Cross-border supplies of electronic services

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада