Перейти до основного вмісту

БУХГАЛТЕРСЬКА ДОВІДКА: ФОРМА ТА ВИПАДКИ ОФОРМЛЕННЯ

Із цієї статті ви дізнаєтеся:
• у яких випадках доцільно складати бухгалтерську довідку;
• за якою формою складати цей документ.
Форма бухгалтерської довідки
Форму цього документа можна знайти в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356) та Методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 04.06.09 р. № 390 (далі – Методрекомендації № 390).
Проте в затверджених формах немає одного з обов’язкових реквізитів – назви підприємства, від імені якого вона складається. Тому бухгалтеру слід подбати, щоб довідку було складено з дотриманням усіх вимог до первинного документа відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Випадки застосування бухгалтерської довідки
1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення помилок в бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень (про методику виправлення помилок у фінзвітності за минулі роки див. у «Баланс-Агро», 2017, № 6, с. 11-13).
Приклад
У ФГ «Журавлик» у лютому 2017 року на підставі бухгалтерської довідки було донараховано амортизацію обладнання – термопринтера РРD-2563 за 2016 рік, тобто було виправлено помилку, допущену у фінансовій звітності за 2016 рік.
Щоб виправити таку помилку, потрібно скласти бухгалтерську довідку (див. зразок у кінці консультації).
2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, серед яких можна виділити такі:
• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки при вибутті раніше переоцінюваних об'єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9 «Запаси»);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.
У всіх наведених випадках методика та правила складання бухдовідки будуть однаковими. При цьому змістовне наповнення цього документа міститиме, зокрема, такі відомості:
• характеристики об'єкта (обсяг, вартість, строки користування/розрахунків тощо);
• метод розрахунків;
• алгоритм розрахунків;
• кореспонденція рахунків, якою відображається в бухобліку відповідна операція;
• підписи працівника, який склав бухдовідку, і головного бухгалтера, котрий її перевірив.
3. Для визнання витрат у періоді отримання доходу, для одержання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, у разі якщо на момент складання фінансової звітності від контрагента не отримано необхідних первинних документів(лист Мінфіну від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705).
4. Під час обліку розрахунків за ПДВ. Зокрема, відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу (далі – ПК) однією з підстав для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є бухгалтерська довідка, складена з дотриманням вимог п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
При цьому слід звернути увагу на два важливих моменти, які виділяють контролери в листі МГУ ДФС від 14.12.15 р. № 26974/10/28-10-06-11, а саме:
• бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПК, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік;
• у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
 

"Баланс-Агро" № 7, який виходить з друку 20.02.17 р.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чи включаються до доходу юридичної особи – платника єдиного податку суми курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» (далі – П(С)БО 25). Юридичні особи - суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291...

Keeping a cash book: The basics of cash book accounting

You should document the operating income and expenditures of your company well, not least because doing so helps to assess its success and financial state. At the end of the fiscal year, the HMRC also needs a detailed final balance sheet for your company in order to determine the amount and type of your taxation. But how do daily account dealings look? To be able to document your cash payments in accordance with regulations, you need a cash book. But what exactly is that? And who is required to use cash book accounting? Here, we outline the most important fundamentals and explain how to correctly keep your cash book. Contents What is a proper cash book? For whom is cash book accounting required? How do I keep a cash journal? Benefits of electronics cash book accounting What risks do you run with faulty bookkeeping? What is a proper cash book? Many business owners now earn their money through cash-free payments (such as transfers, direct debits, credit card ...

What is UNICAP?

UNICAP is short for Uniform Capitalization. That probably doesn’t even help explain it. The IRS Code Section 263A is all about the Uniform Capitalization rules. In general UNICAP is the amount of costs that a company needs to capitalize related to their inventory. As you might suspect, that means it only applies to companies with inventory. Any company that produces real or tangible personal property or acquires it for resale might need to apply the UNICAP rules and have a UNICAP adjustment.  As with any Code Section there are exceptions to the UNICAP rules. The biggest exception is that companies with average gross receipts of $25M or less over the past three years are exempt. That means a little company with small sales and small inventory numbers doesn’t need to bother making a UNICAP adjustment, which would just be tiny anyway. The UNICAP only applies to those companies with over $25M in gross receipts.  The UNICAP adjustment takes a method of determining how m...