Перейти до основного вмісту

БУХГАЛТЕРСЬКА ДОВІДКА: ФОРМА ТА ВИПАДКИ ОФОРМЛЕННЯ

Із цієї статті ви дізнаєтеся:
• у яких випадках доцільно складати бухгалтерську довідку;
• за якою формою складати цей документ.
Форма бухгалтерської довідки
Форму цього документа можна знайти в Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356 (далі – Методрекомендації № 356) та Методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 04.06.09 р. № 390 (далі – Методрекомендації № 390).
Проте в затверджених формах немає одного з обов’язкових реквізитів – назви підприємства, від імені якого вона складається. Тому бухгалтеру слід подбати, щоб довідку було складено з дотриманням усіх вимог до первинного документа відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Випадки застосування бухгалтерської довідки
1. Виправлення помилок. Зокрема, потреба в оформленні бухгалтерської довідки виникає під час виправлення помилок в бухобліку та фінзвітності поточного та минулих звітних періодів методом «червоного сторно» та/або шляхом відображення додаткових проведень (про методику виправлення помилок у фінзвітності за минулі роки див. у «Баланс-Агро», 2017, № 6, с. 11-13).
Приклад
У ФГ «Журавлик» у лютому 2017 року на підставі бухгалтерської довідки було донараховано амортизацію обладнання – термопринтера РРD-2563 за 2016 рік, тобто було виправлено помилку, допущену у фінансовій звітності за 2016 рік.
Щоб виправити таку помилку, потрібно скласти бухгалтерську довідку (див. зразок у кінці консультації).
2. Документування господарських операцій, для яких не встановлено форми первинного документа. Бухгалтерською довідкою можуть оформлюватися чимало господарських операцій, серед яких можна виділити такі:
• розрахунок індексу переоцінки необоротних активів і суми уцінки (дооцінки) (п. 16–20 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 19–23 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок розподілу сум дооцінки при вибутті раніше переоцінюваних об'єктів необоротних активів (п. 21 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»);
• розрахунок транспортно-заготівельних витрат і торгової націнки згідно з П(С)БО 9 «Запаси»;
• розрахунок вартості вибуття запасів з використанням методів середньозваженої собівартості, нормативних витрат, ціни продажу (п. 16, 18, 19, 21, 22 П(С)БО 9 «Запаси»);
• розподіл загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»;
• розрахунок резерву сумнівних боргів та забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»);
• розрахунок відсотків за кредитно-депозитними операціями;
• розрахунок витрат і доходів майбутніх періодів;
• закриття сальдо операційних рахунків класів 7, 8 та 9, а також перенесення фінрезультату на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
• зарахування авансів за субрахунками 371 «Розрахунки за виданими авансами» та 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
• перекласифікація довгострокової заборгованості в короткострокову тощо.
У всіх наведених випадках методика та правила складання бухдовідки будуть однаковими. При цьому змістовне наповнення цього документа міститиме, зокрема, такі відомості:
• характеристики об'єкта (обсяг, вартість, строки користування/розрахунків тощо);
• метод розрахунків;
• алгоритм розрахунків;
• кореспонденція рахунків, якою відображається в бухобліку відповідна операція;
• підписи працівника, який склав бухдовідку, і головного бухгалтера, котрий її перевірив.
3. Для визнання витрат у періоді отримання доходу, для одержання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, у разі якщо на момент складання фінансової звітності від контрагента не отримано необхідних первинних документів(лист Мінфіну від 22.04.16 р. № 31-11410-06-5/11705).
4. Під час обліку розрахунків за ПДВ. Зокрема, відповідно до п. 201.11 Податкового кодексу (далі – ПК) однією з підстав для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є бухгалтерська довідка, складена з дотриманням вимог п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
При цьому слід звернути увагу на два важливих моменти, які виділяють контролери в листі МГУ ДФС від 14.12.15 р. № 26974/10/28-10-06-11, а саме:
• бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПК, які є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік;
• у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПК).
 

"Баланс-Агро" № 7, який виходить з друку 20.02.17 р.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада...

Has the cost of any computer software acquired been treated correctly?

Risk Where a lump sum payment is made for the acquisition of a software licence, it will be accepted for tax purposes that the expenditure is revenue where the useful life of the software is expected to be less than two years. Where the expected useful life of the software is longer the correct tax treatment will depend on the circumstances, as set out in the explanation below. Mitigation Identify all payments for the acquisition of new software licences, and distinguish between regular periodical payments and lump sum payments. For any lump sum payments establish what the useful life of the software is expected to be for the business. For proprietors and partnerships where the expenditure is capitalised and the expected useful life is more than two years, any amortisation is not allowable as a revenue deduction, and a claim should be made for capital allowances. For companies the appropriate tax treatment will depend on the exact nature of the software involved. Effective from 6 ...

Keeping a cash book: The basics of cash book accounting

You should document the operating income and expenditures of your company well, not least because doing so helps to assess its success and financial state. At the end of the fiscal year, the HMRC also needs a detailed final balance sheet for your company in order to determine the amount and type of your taxation. But how do daily account dealings look? To be able to document your cash payments in accordance with regulations, you need a cash book. But what exactly is that? And who is required to use cash book accounting? Here, we outline the most important fundamentals and explain how to correctly keep your cash book. Contents What is a proper cash book? For whom is cash book accounting required? How do I keep a cash journal? Benefits of electronics cash book accounting What risks do you run with faulty bookkeeping? What is a proper cash book? Many business owners now earn their money through cash-free payments (such as transfers, direct debits, credit card ...