Перейти до основного вмісту

Порядок ведення табеля обліку робочого часу


Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування заробітної плати працівникам, які перебувають у трудових відносинах з організацією. Також табель є важливим джерелом відомостей для заповнення багатьох форм державних статистичних спостережень. Утім, порядок складання й оформлення табелів обліку використання робочого часу законодавчо не унормовано. Нині єдиним нормативним актом, який безпосередньо стосується табеля обліку використання робочого часу, є наказ Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489), яким затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типову форму № П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Наказом № 489 визначено, що форма № П-5 має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень; за потреби форму може бути доповнено іншими показниками, необхідними для обліку робочого часу в організації. Отже, на підставі типової форми № П-5 в кожній організації має бути розроблено та затверджено власну форму табеля, яка враховуватиме специфіку роботи організації. Утім, затвердження лише форми табеля є недостатнім. Організація також має визначити порядок ведення й оформлення табелів обліку робочого часу, терміни і порядок їх подання до бухгалтерської служби організації. Реалізувати це на практиці можна шляхом розроблення й затвердження окремого внутрішнього нормативного акта організації, наприклад, Положення про табельний облік або Положення про облік використання робочого часу (далі — Положення).
Доручати ведення обліку робочого часу слід лише особам, які мають можливість регулярного контролю за перебуванням працівників на роботі. Це викликано тим, що табель має відображати фактичне використання робочого часу, а не «планове» (тобто «заплановане» графіками роботи, наказами про відпустки, відрядження або «дозволене» листками непрацездатності, довідками тощо). Особами, які мають можливість регулярного контролю за перебуванням працівників на роботі, як правило, є керівники структурних підрозділів або їхні заступники. У великих організаціях функцію ведення табелів здебільшого виконують табельники. Часто ці працівники входять до складу кадрової служби, але порядок їх роботи, робочі місця визначаються так, щоб вони мали можливість контролювати прихід/ухід «контрольованих» працівників: на роботу чи з роботи, на перерву або з перерви. Нерідко функцію зі складання табелів покладають на одного з працівників кадрової служби (інспектора з кадрів, менеджера з персоналу, начальника відділу кадрів тощо). Проте цей варіант доречний лише у таких випадках: організація має невелику чисельність персоналу і всі працівники зосереджені в одному приміщенні, що дає можливість «табельнику» постійно контролювати додержання працівниками трудової дисципліни; в організації запроваджено систему щоденного «інформування» про присутність/відсутність працівників на робочих місцях, запізнення, передчасне залишення роботи (наприклад, відповідна інформація, засвідчена особистим підписом керівника підрозділу, щоденно подається особі, відповідальній за облік використання робочого часу, або при складанні табелів використовуються відомості, отримані з системи електронного обліку приходу/уходу працівників). В інших випадках кадровику досить важко контролювати присутність працівників на робочих місцях, а отже, цілком імовірні помилки в табелях, і відповідно, в нарахуванні заробітної плати. Систему присвоєння та використання табельних номерів кожна організація розробляє самостійно і закріплює в Положенні. Табельні номери можуть, наприклад, збігатися з порядковими номерами в Журналі реєстрації прийнятих працівників чи присвоюватися за системою, розробленою за іншими принципами. Деякі організації як табельні номери використовують ідентифікаційні номери осіб, але варто зауважити, що табельними номерами, які складаються з великої кількості цифр, дуже складно користуватися. Також, за потреби, у Положенні можна передбачити порядок заміни табельного номера у разі переведення працівника на іншу посаду або до іншого структурного підрозділу. Положення про облік використання робочого часу має узгоджуватися з іншими внутрішніми актами організації Норми, які встановлено Положенням, не повинні суперечити чинному законодавству та мають узгоджуватися з нормами всіх інших внутрішніх нормативних актів організації. Приклад Якщо Положенням обов’язки з ведення та оформлення табелів покладаються на певних працівників, то про це має бути зазначено в їх посадових (робочих) інструкціях. Якщо в Положенні визначено особливий порядок обліку робочого часу певних категорій працівників, то в посадових інструкціях цих працівників має бути викладено відповідний порядок організації їхньої праці, робочого часу, звітності тощо. Типову форму № П-5 слід адаптувати під потреби організації Типову форму табелю № П-5, затверджену Наказом № 489, доцільно відредагувати відповідно до потреб організації. Для організації, де структурні підрозділи або працівники певних категорій працюють за різними режимами та графіками, можна затвердити декілька варіантів табелів. У цьому випадку варто ввести для кожного виду табеля власний індекс, а в Положенні визначити, який саме табель має використовувати кожний структурний підрозділ. Затвердження Положення про облік використання робочого часу Положення та форму (форми) табеля доцільно затверджувати наказом керівника організації. У цьому наказі також необхідно визначити строки введення Положення в дію, порядок ознайомлення з Положенням осіб, відповідальних за ведення обліку використання робочого часу.
Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/article/3933-poryadok-vedennya-tabelya-oblku-robochogo-chasu

05.12.2008
Київ
489

Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці



Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику", враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації  підприємств, установ, організацій, що додаються:
2. Департаменту статистики праці (Григорович Н.В.):
2.1. У тижневий строк надіслати головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Управлінню статистики у місті Севастополі зразки типових форм первинної облікової документації, затверджених цим наказом.
2.2.  Здійснювати методологічне керівництво застосуванням типових форм первинної облікової документації, затверджених цим наказом, для проведення державних статистичних спостережень.
3. Начальникам головних управлінь статистики в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Управлінню статистики у місті Севастополі довести до відома респондентів інформацію щодо затвердження типових форм первинної облікової документації.     
4.  Визнати  такими, що втратили чинність, з 1 січня 2009 року:
4.1. Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року    № 144  "Про затвердження типових форм первинного  обліку  по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі".
4.2.  Наказ Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року    № 253   "Про затвердження типових форм первинного обліку".   
4.3.  Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року   № 277  "Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу " в частині затвердження типової форми первинного обліку № П-2 "Особова картка".
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н.С.

 
Джерело: http://www.victorija.ua/dovidnik/tabel.html
Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Приклади визначення категорії, до якої належить підприємство (мікро-, мале, середнє, велике) відповідно до критеріїв, наведених у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Source: https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (лист Мінфіну від 11.12.2018 р. № б/н)   8415   0   Печатать Обычный шрифт   МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Частиною другою статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників. При визначенні категорії, до якої належить підприємство використовуються показники, які на дату склада...

Has the cost of any computer software acquired been treated correctly?

Risk Where a lump sum payment is made for the acquisition of a software licence, it will be accepted for tax purposes that the expenditure is revenue where the useful life of the software is expected to be less than two years. Where the expected useful life of the software is longer the correct tax treatment will depend on the circumstances, as set out in the explanation below. Mitigation Identify all payments for the acquisition of new software licences, and distinguish between regular periodical payments and lump sum payments. For any lump sum payments establish what the useful life of the software is expected to be for the business. For proprietors and partnerships where the expenditure is capitalised and the expected useful life is more than two years, any amortisation is not allowable as a revenue deduction, and a claim should be made for capital allowances. For companies the appropriate tax treatment will depend on the exact nature of the software involved. Effective from 6 ...

BREXIT AND VAT

The EVD has direct and over-riding effect on all EU Member States but local legislation is required because the EVD allows for countries to pick and choose certain rules. As a result, the local VAT rules across the EU are not always consistent. Why is this important when thinking about Brexit? It’s important because once the UK leaves the EU it will theoretically (but this is not certain) no longer be bound by the EVD. This means that the UK could have free reign to amend its VAT rules as it sees fit. For example, it would no longer be prevented from applying a reduced VAT rate on supplies of women’s sanitary products which is currently precluded under the EVD. Also, the rates of VAT applied to physical and digital newspapers and books (zero-rated and standard-rated respectively) could be harmonised without having to get the agreement of all 27 other EU Member States.